Ти мене не знайдеш

тягне сюди...

Все нормально, зовсім не плачу,

Та щось знову тягне сюди...

Знову маму, мамочку бачу,

Поспішає завжди, не йди!

Все гаразд, мама сміється,

Дивну квітку в полі зірве

Моє серце більше не б`ється,

Хоч душа моя — вічно живе!

Ти вродлива, мамо, і знаєш:

Перейняв твої очі, красу...

Ти мене безумовно впізнаєш!

Коли глянеш на чисту росу.

Та на жаль, я тебе не торкнуся,

Не скажу, як я сильно люблю!

До грудей твоїх не пригорнуся,

Вже на небі — хмаркою сплю.

Я не виросту, мамо, ніколи!

Не відчую щастя, тепла

Не піду в дитсадочок, до школи,

Бо життя ти мені не дала.

Стану квіткою дивною в полі,

Як побачиш — знову зірвеш...

Загойдаються знову тополі,