Приспущене знамено...
Приспущене знамено… Чорна стрічка…
Мовчить і не хлюпоче річка.
Дерева долу віти опустили,
Сумують почорнілі схили…
В труні везуть на Батьківщину сина.
Голосить, плаче Україна…
Надію вбили, мрію нездійсненну
У пеклі градовім, шаленім.
Обабіч шляху – на колінах люди,
Знамена… квіти видно всюди.
Останню шану віддають Герою,
(Несли ж бо «на щиті» із бою).
Та прийде час і вороженьки згинуть,
Край український пси покинуть.
Ми висічемо імена Героїв
В серцях, в гранітах... для історій!
15. 09. 2014 рік
Відео з інтернету
15. 09. 2014 рік
