20.04.2011 15:52
-
1289
    
  6 | 7  
 © Яна Янчевська

Байдужість

У лікарні немовлятку ампутували ручку, 

А доля маму ампутує у дітей. 

Наш чорно-білий фільм прокрутять без озвучки, 

Бо не виходять янголи із замкнутих дверей. 


Життя згорить як відсирілий порох. 

Навіщо вибиратись з вічності тенет? 

Наш світ – лікарня для душевнохворих, 

Але замість пігулок загострений багнет.  


Є ті, що борються, чого б не стало; 

А інші злякані в кутку сидять, 

Бо ми не зроблені всі під одне лекало… 

Нам посторонніх рани не болять, 


нам не болять їх шрами, ще торішні. 

Нас виживати вчили у житті! 

Відносно неба, всі невиправно грішні, 

Відносно пекла - чисті і святі. 


Ми просто так - одне велике стадо. 

Людське життя - не вічності макет. 

Все рівно! Ось над нами влада… 

Хіба байдужість - це нейтралітет? 



02.04.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.05.2011 20:38  © ... 

дякую і за похвалу і за критику)

Знаю, що кострубатенько вийшло... Але коли починаю виправляти будь-який свій вірш - взагалі жах виходить...Тому вони(віршики) просять іх не чіпати..(хоча смам знаю, що чіпати то треба)

 22.04.2011 21:59  Наталка Янушевич => © 

Коли б коментарі Зорро більше спирались на літературознавчу основу, критика була б грунтовнішою. А так все відштовхується від подобається - не подобається. Без образ. З іншого боку, він сколихнув багатьох.

Але все-таки обмежень не треба, інакше це будуть вірші Зорро, а не Яни Янчевської.

Фантазуйте, надихайтесь і творіть.

 22.04.2011 19:15  © ... 

Зорро, я не намагаюсь вштовхнутись у ряди творців елітарної літератури, тому розмір для мене відіграє не найголовнішу роль.


Погодьтесь, якщо вірш за технічними характеристиками написаний ідеально, дотримано стандартів, але ідея - кульгава... Навряд чи він справить очікуваний результат.


Плюс, моя творча філософія не передбачає рамок... Адже думки рамками не обмежують. Чи не так?


З вашого поглядуна вище вказане, це може звучати легковажно і недосвідчено...(так воно насправді і є).


Також підлаштовуватись під публіку, на думку будь-якого митця, виявиться повною бузглуздісттю.Комусь може сподобатись, а комусь ні.. неможливо вгодити абсолютно кожному читачеві..


І ще одне. Поет не повинен думати про критику, так я і хороший солдат про шпиталь.

 21.04.2011 16:43  Zorro => © 

Коли беруться для вірша дуже болючі та актуальні теми - тут потрібно дуже детально попрацювати. Інакше результат буде десь на 1 (реальний), хоч всі читачі будуть в один голос розпинатися, який прекрасний та болючий цей вірш (але це буде стосуватися лише самої думки вірша, а не самого вірша).

 21.04.2011 16:37  Zorro => © 

Наспраді замислитися  є над чим: наприклад над розміром, та деякою хаотичністю думок.

Прекрасно, але чогось не вистачає... можливо, досвіду!?

Ви пишете, напевно одним подихом... але цей подих, згодом потрібно детально відредагувати!

 21.04.2011 08:52  © ... 

Дякую, за схвалення))

 21.04.2011 01:12  Таня Неліпович 

Нема слів... Просто прекрасно!

 20.04.2011 20:43  Наталка Янушевич => © 

Дуже сподобалось.

 20.04.2011 16:35  Антоніна Чернишенко => © 

Прочитавши, є над чим замислитися