17.08.2017 14:21
для всіх
105
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Казка

Десь у хащі лісовій, 

Де пітьма гуляє, 

Буйний вітер Буревій

Тихо спочиває.


Накидав собі гілля, 

Листячка, травички

Й визирає з відтіля

І жує кислички.


Бачить – Сонечко зійшло, 

Світить, припікає, 

Жінка вийшла за село, 

В поле поспішає.


Заходився Буревій

Силою хвалитись, 

Щоб із Сонечком мерщій

Об заклад побитись.


Я сильніший за усіх, 

Можу дуб зігнути, 

Можу жінку збити з ніг

Й миттю роздягнути.


І почав на жінку дуть, 

Що є найсильніше, 

Та ж долала далі путь, 

Вкутавшись щільніше.


Сонечко всміхнулося, 

Аж спекотно стало, 

Жінка роздягнулася, 

Сонце святкувало.


Бо ласкавеє тепло

Все живе сприймає, 

А на силу, як на зло, 

Кожен спротив має.



м. Київ, 18.11.03.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.08.2017 06:14  Тетяна Чорновіл => © 

Мудра і доречна притча. Тепло і добро завжди сильніше від грубої злої сили. Хоч само воно в це не завжди вірить.

 18.08.2017 23:09  Серго Сокольник => © 

О... На жінку треба ДУТЬ... То побачим САМУ СУТЬ))))))))))))