ПІЩАНИЙ КОРАБЛИК
спогад про мрії
Там десь струмочок, рівчаком,
Тихенько плине у ріку.
І я, маленьким хлопчаком,
Ліплю кораблик із піску.
І так я хочу, і так я вірю,
Що мій кораблик попливе,
І що його підхоплять хвилі,
Туди де казка оживе.
Тоді було все так красиво,
І мої мрії, і все навколо,
Вітрила білі, і хвилі сині,
І берег цей, увесь квітковий.
І я наївне, мале хлоп`я
Усе чекав, і мав надію...
Але піщаним кораблям
Лишатися у мріях.
Вітрила - в шмаття розірвали.
Де були квіти - пасовище.
Кораблик хвилі зруйнували,
І мрії всі на кладовищі.
Лише маленький бугорок
Залишив час від корабля,
І душить в горлі вже клубок...
Невже залишу це і я.
.gif "{#}")
.gif "{#}")
