18.08.2017 11:43
для всіх
111
    
  2 | 2  
 © Сергій Семенов

Вечірня втома

Оксані Кіцкай

Як сонце, втомлене за день, 

Під ковдру обрію не поспіхом лягає, 

Так соловей своїх спокусливих пісень

Співать натхненно починає!


І сон злітає, як туман з ріки, 

Бо наші м’язи занімілі вже від втоми, 

Що ледве душу нашу принесли додому, 

Згадають пестощі коханої руки….


І ми бажаєм вже не пристрасті шаленства -

Ми зараз хочемо лиш тихого блаженства…

Співає серце з солов’єм, хоч втома не зникає...

Кохання наше просто ніжності чекає….

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.08.2017 06:01  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно. Ковдра обрію - особливо відчулась)