Буває...
Гаряче серце, норов безшабашний.
Політ думок зашкалює межу...
І світ їй підкорився, бідолашний,
Мізинцем ледь утримує межу.
Чекання, зустріч.
Прощання, мрії.
Кохання всупереч!
Надії...
Танцює молодість несамовито.
Літа-літа... Прожито - не прожито...
Думки глибокі, виважені дії.
Нестримно душить ностальгічний сум.
І невиразні, вим`яті події...
Поснули почуття - відсутній струм.
Сховалась радість.
Слова в мінорі.
Тупоче старість
Надворі.
Уста вже не наспівують куплети.
В руках дзвенять скупим дощем монети.
У тої що стара - гладенька шкіра
І років тридцять на додачу їй.
Але втомилась жити і зневіра
Ввірвалася, мов дикий буревій.
У молодої сиве вже волосся,
Але в очах палкий вогонь не згас.
Обличчя в зморшках? Може вам здалося?
Бо ж не підвладний молодості час...
Улітку сніг.
Блакить безкрая...
Йде час без ніг.
Буває...
Київ, 15.12.2014