Серпневий вальс
Якось так дивно,
Якось так терпко,
Неначе
Тут саме зараз
Повіки цілує Бог…
Сонце-кульбаба
Вальсує,
Кидає зайчик.
Є тільки простір –
І жодних пересторог.
Темрява щезла,
Світанок
Голубить колосся.
Десь підхопив,
Десь поніс
Мої спогади віхор…
Справді було це?
А може
Мені все здалося?
Магію цю
Заховаю скоріш
Поміж літер.
