Роковини Іловайська
Спомин
В Цвіт Червоний вбралася Заграва,
Ширився Багрянець і не гас,
Кільця чужоземного удава,
Щільно огортали Іловайськ.
Залишити стежку зелененьку
Обіцяло хлопцям стерво зле:
«Зброю покладіть лише швиденько!»…
Тільки воїн зброю не здає.
«На прорив!» - хоча нерівні сили,
Не радій завчасно, підлий гад.
Хлопці пробивались, як уміли,
Став Герой Герою – Рідний Брат.
«Винен хто?» - не визнають провини,
На душі – тягар нелегких дум,
Знов співають тихо Роковини,
Знов стискає серце Сивий Сум.
Червоніє Пам’яті Заграва,
Над Майданом лине тихий Глас:
«Смерть орді, Героям – вічна Слава!
Вічна Пам’ять – місто Іловайськ!»
