22.04.2011 18:07
-
715
    
  2 | 2  
 © Наталка Янушевич

СУМ ЗА ДІАЛЕКТАМИ

Креденц – по-сучасному «буфет», 

А тарелі – то великі блюда. 

Хоч навколо все таке нове.  

Кожен атом пам’яті це любить. 


Той бамбетель завжди аж блищав, 

Ті рамньона стільки знести вміли! 

Ті плястерка хто б не нарізав, 

Але все в руках тоді кипіло. 


Не на річку йшли, а на ріку. 

Не доріжку, а хідник попрати. 

І «тононька» скажуть на тонку, 

І не заміж йти, а віддаватись. 


Не торти, а пляцки напекти, 

Бо в селі за тиждень буде празник. 

Все попритати і підмести, 

Бо родина сі збирає разом. 


І який би дзиґар не навів, 

Відстає, коли таке згадаю. 

Ген родинний у моїй крові 

Просто так нікуди не зникає. 



Дрогобич, 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.04.2011 21:52  Тетяна Чорновіл => © 

Може й я колись наважуся. Тільки не зараз. Бо зараз і так скандал на скандалі. :)))))

 22.04.2011 21:34  Наталка Янушевич => Тетяна Чорновіл 

І я довго наважувалась. А потім подумала, що всім не вгодиш. Це ж не означає, що схожі твори не можуть існувати?

 22.04.2011 20:30  Лані 

 "тарель" я досі використовую, смакую його :)

треба читати з словником вірш, цікавий.

 22.04.2011 18:39  Тетяна Чорновіл => © 

В мене також є вірш з своєрідними "діалектами", але я боюсь його виставляти, бо мене зразу почнуть лаяти з усіх боків.

 22.04.2011 18:23  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!