04.09.2017 21:26
Без обмежень
90 views
Rating 5 | 2 users
 © Іваніцька Тетяна

З кожним келихом

Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто, 

шепотіла йому про жаль від втрачених днів.

І нанизувала собі повільно багряне намисто

із думок, образ, помилок і загублених снів.


Ніч бродила байдуже, зазирала у кожну квартиру, 

дивилася мовчки у душі і в наше спільне вікно.

Шептала тобі про печаль і наливала щиро, 

наче відповідь будням - червоне терпке вино.


Кричала, що не можуть щасливими бути дорослі, 

що колись на прощання я міцно тебе обійму.

І ти зрозумієш: брехня, що помилка - це досвід.

Помилка - це біль, ще й за надто високу ціну.


Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто, 

і ти наостанок вип`єш вино аж занадто терпке.

Так вже склалося, що разом нам двом затісно –

з кожним келихом ти повільно забуваєш мене.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Іваніцька Тетяна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо