Про клас

Ти пам’ятаєш солов’їні ночі? Над ставом зорі, що манили нас… Немов весна, твої чарівні очі… Ходили в одинадцятий ми клас.

В одне село цирк приїхав на обжинки, в свято, Поз`їжджалось, посходилось в клуб людей багато

Заховала за пазуху ніч твоє втомлене місто, шепотіла йому про жаль від втрачених днів. І нанизувала собі повільно багряне намисто із думок, образ, помилок...

Учили діти в школі гени Від хромосом до ДНК Один «мажор» не дуже вчений Питанням вчителя злякав.

Ось десять років швидко промайнули І знову доля разом нас звела...

Мы вместе прожили немало Минут весёлых, светлых, озорных И это только лишь начало Единства душ – уже родных!

Чарують мене, мов суцвіття рути, Дарують юних душ своїх щедроти.

- Лермонтов народився в 1848 році, помер в 1901 році... Холенка округлила очі, уїдливо скорчилась, але нічого не сказала. І так далі... і... далі. Від ко...

Їх тіні, були монстрами, - з їхніх ротів валила гнила риба, але обернувшись, - він не побачив нічого нового, крім однокласників. Але їх душі, - вони були такими...

– Класно виходить у тебе, дружбане! Ти – справжній дресирувальник ганчірок! Талант! Чому досі його приховував? Цирк за тобою сумує!..