Оманливо-жадана зустріч
Ця зустріч так оманливо-жадано
На відстані тримала нас роки...
Але мені було цього замало -
Відчути б, доторкнутись до руки!
Побачити мрійливо-ніжний погляд,
Втонути в океані почуттів...
Та я була, напрочуд, дуже горда,
Але... якщо б ти тільки захотів....
Хоча б лиш слово, що здіймає крила,
І силу, що кружляє вітряки,
До тебе, мій соколику, злетіла б!
І знаю: стрів мене б ти залюбки!
Та тільки мрії-сни мене стрічають
І зграї почуттів бентежать сон,
І весен ніжні вії обіймають...
Вже вічність не говорить телефон...
На відстані кохати неможливо,
Бо замість мрій росте чортополох.
А в серці знову пусто і тужливо...
Під сонцем місце є лише для двох!
