Ноктюрн у хвилях неба
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Мов неба зоряна ріка,
Спливає в тишу ніч лунка,
Струмить імла берегова
У вишину.
Як ніч цю спраглу донести
В твої замріяні світи?
І чим довершити слова
На сплеску сну?
Ні-ні, не сон то. Наяву
Я проти течії пливу,
Аж часу вир у хвилі кіс
Зірки заплів.
Тому що сполохами вій
Ось-ось відчую подих твій,
І в небесах розквітне скрізь
Пелюстя слів.
Суцвіття слів жаданих тих
Осмислю з видиху на вдих,
Бо неба повінь і росток –
Не просто збіг.
Ковтком солодкого вина
Зізнання квітка запашна
Сп’янить у хвилі пелюсток
І губ твоїх…
.gif "{#}")