24.09.2017 16:40
для всіх
298
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Росить сутінню дощ за вікном

Росить сутінню дощ за вікном

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Росить сутінню дощ за вікном

Інтригуючи каву на двох

І розбурхані серця ривки

На краю недоречного сну.


Ніч осіння п’янить не вином, 

А крізь хмарний завітрений смог

У гарячого трунку ковтки

Чар густих підливає ману.


Лиш пригубиш – і з хмарних безмеж

Срібла місяць сипне до води, 

Вмить осяявши шепіт дощу

В спрагло стишеній неба габі.


Кава ночі уповні, та все ж

Не спіши її спити, зажди, 

Я в солодку безодню злечу

І до краплі розтану в тобі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.09.2017 05:46  Георгій Грищенко => © 

Мудро і пеошокласно.

 27.09.2017 21:18  Надія Крайнюк => © 

Чудова любовна лірика з присмаком осені. Дякую за красиву поезію! Щасти Вам, пані Тетяно!

 24.09.2017 20:40  Олена Коленченко => © 

Кава ночі уповні, та все ж
Не спіши її спити, зажди,
Я в солодку безодню злечу
І до краплі розтану в тобі.
Чарівно....Як завжди) Хочеться пити каву ночі повільно, насолоджуючись кожним рядком)

 24.09.2017 20:33  Наталія Старченко => © 

Ваш вірш просто зачаровує особливою красою, я відчуваю у ньому осінню романтику...

 24.09.2017 16:57  Артюх Леся Вікторівна => © 

Витончено!
Клас!

 24.09.2017 16:53  Борис Костинський => © 

Дуже поетично, пані Тетяна!

 24.09.2017 16:48  Каранда Галина => © 

ех, красота ж яка...