Герої
Я вірую у незворотність долі,
Та волею руйнуються світи.
Зціпивши зуби і конаючи от болі
Встають народжені від сонця і роси.
Богатирі, герої, надлюдина,
Що прокляті в священному письмі,
Не твориво. Вони творці правдиві
Усього, що святеє на землі.
Вони ламають подаровані їм долі,
І світ міняючи, на зло усім Богам.
Шукають нескінченність волі,
Будуючи не рукотворний храм.
У душах смертних поселяють смуту,
Нерозуміння, розбрат і війну.
Ті не закінчену руйнують «вавілонську вежу»,
Укотре душу проклинаючи свою.
І не знаходять слів, блукаючи світами,
Живих закопують і спалюють живих.
Налякані правдивими Богами
Оберігають кісточки «святих».
І моляться щоденно, щохвилинно,
Чекаючи від образів чудес,
Страхи свої збираючи невпинно
Піднестись хочуть до небес.
Та марно все. Лише оті герої,
Що подолали шлях, і біль, і смерть
Стоять стовпами. Дороговкази волі.
Народжений дарують смертним день.
2009
