«Розбуди мене, враже…»
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
Розбуди мене вдосвіта, враже…
Страшний супостат -
Ось ім’я твоє справжнє,
Бездушна тварюко ти хижа!
Пожирателю серця мого…
Мій знесилений брат
Од зміїного погляду клякне,
Насилу він дише.
Хочеш віру святу розчавити,
Розбити життя?
На вівтар свій драконячий кинути
Щастя Вкраїни??
Не ворушишся навіть…
Мовчиш…
Над тобою - Буття,
А над нами, вкраїнцями, -
Небо надій… Не руїна!