Георгій Грищенко Час
В дитинстві, юності для нас
Неквапно рухається час,
А як дорослим став, то вмить
Стрілою він вперед летить.
Не встигнувши у смак пожить
І все задумане зробить,
Влітаєш у похилий вік,
Де ти пенсійний чоловік.
А час летить, спішить вперед
Й життя твоє уже не мед,
Хвороби сили точать й ссуть
І не дають тобі дихнуть.
Навіщо ж світ покликав нас
Щоб швидко так прожить свій час,
Невже для того, щоби ми
Схотіли б знову стать дітьми.
м. Київ, 13.04.04.
01.11.2017 07:29 Тетяна Чорновіл => © |
 Ваша правда! На жаль, час став блискавичним! ))) Ви напрочуд поетично це відзначили. Я пам"ятаю, як у школі ми не могли діждатися канікул літніх, так повз черепахою час. Але й літо минало помалу, бо хотілося знову в школу! А зараз тільки ось недавно відкоркували шампанське за Новий рік - а вже й чарівна осінь на порозі! )) |
28.10.2017 10:40 Артюх Леся Вікторівна => © |
 іншого варіанту, на жаль, немає. Всі приходять і всі йдуть! Насолоджуйтесь моментом! |