Душа Плаче
За мотивами: Марія МАК “Чому болить душа”
Під німоти покровом.
Чому гоїть вона,
Так довго свОї рани,
Як б"ють навідкоша,
Саднять роками шрами.
Чого душе щемиш,
І мука не вщухає,
Чом тужиш, і ятриш,
Тебе ж душе немає???????????
Марія МАК “Чому болить душа”.
Як душу точить щемний біль -
Над квіткою нещадний джміль!
Цей біль, тягучий і неквапний,
Смакує крові кожну краплю.
Жорстока вічність — кожна мить,
Не спочиває, лиш болить.
Той біль, неначе дзвін прощальний
І нескінченний і безжальний.
Душа беззахисна тремтить,
Вона не здатна відпочить.
На душу ліг пекельний камінь,
Він може мучити роками.
Знесилено питає серце,
Давно вже висохле до денця:
“Душа, ти стогнеш і кричиш.
Навіщо, душе,
Так болиш?”