28.04.2011 00:00
-
388
    
  1 | 1  
 © Николай Брага

Те кохання залишило попіл

Те кохання залишило попіл 

і тумани несуть тільки морок, 

і вологим в душі стане порох, 

і снігами заплачуть тополі. 


Те кохання блукає ночами, 

Бо не світить ні місяць, ні зорі. 

Тільки поряд залишилось горе, 

а от щастя давно вже не з нами. 


Те кохання залишило попіл... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.04.2011 10:51  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже чудовий вірш. Нехай Ваше кохання відродиться з попелу, як Фенікс.