Ревекка

Давнє кохання в сторінках роману 

Читаючи, я бачу наяву, 

І це кохання крізь століття хмару, 

Неначе переносить в давнину. 

Так гарно повернутися в минуле, 

Що нишком з книжки постає, 

Відтворює фантазія забуле 

І мене у минуле те несе. 

А головне, цікаве і полонить, 

Це світ кохання у старі часи, 

Неначе з замків старих щось холодить, 

Хоча кохання вічне між людьми. 

Вона любила іншого, він неї, 

А інший іншу вже давно кохав, 

Інше кохання в лицарській оселі, 

Ще у дитинстві ранньому пізнав. 

І в цьому колі чотирьох коханців 

Лиш одна пара щастя віднайшла, 

Хоча в очах своїх тримала бранців, 

Але кохання в серці берегла. 

Кохання іншому, вона йому не варта, 

Не рівня християнину єврей, 

Дурні часи, хоча не в цьому справа, 

Така любов буває в час і цей. 

Але роман розкривши це кохання, 

Навчає вибір поважати чийсь 

І так, щоб кожен міг зробить зізнання, 

Завдавши собі, а не комусь біль. 

24.07.05 р.