14.11.2017 22:22
лише 18+
290
    
  3 | 3  
 © Лариса Мандзюк

Вона чужа...

Вона чужа...

Стіною сірою клубився дим, 

а в голові роїлися думки.

Вона чужа, вона тепер не з ним, 

ця думка рвала серце на шматки...


Примара. тінь... Розбиті дзеркала, 

бо ти сміялася до мене з них...

Пусті слова, чужі твої слова

і ти сама, напевно для чужих...


Осколки гострі, пальці у крові, 

болі немає, бо черства душа...

Лиш спогади. лиш спогади живі, 

хоч ця любов не коштує й гроша...


Порожня пачка дешевих сигарет, 

у голові роїлися думки...

А за вікном, знайомий силует, 

та двері вже закриті на замки...


Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.



м. Львів., 14. 11. 2017.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2017 05:00  Серго Сокольник => © 

...навіть з трагізмом...

 17.11.2017 01:54  Олена Коленченко => © 

Лиш спогади...лиш спогади живі....Гарний вірш!

 15.11.2017 09:17  Тетяна Белімова => © 

Так зазвичай і буває. Коли маємо - не цінуємо...