Вона чужа...
Стіною сірою клубився дим,
а в голові роїлися думки.
Вона чужа, вона тепер не з ним,
ця думка рвала серце на шматки...
Примара. тінь... Розбиті дзеркала,
бо ти сміялася до мене з них...
Пусті слова, чужі твої слова
і ти сама, напевно для чужих...
Осколки гострі, пальці у крові,
болі немає, бо черства душа...
Лиш спогади. лиш спогади живі,
хоч ця любов не коштує й гроша...
Порожня пачка дешевих сигарет,
у голові роїлися думки...
А за вікном, знайомий силует,
та двері вже закриті на замки...
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
м. Львів., 14. 11. 2017.
