20.11.2017 21:46
для всіх
235
    
  3 | 3  
 © Лариса Мандзюк

Мої молитви...

Мої  молитви...

За воїнів мої молитви в Храмі.

за їх життя, щоби Господь зберіг.

Щоб звісточку зумів прислати мамі.

щоб повернувся на батьківський поріг.


Щоб не догнала куля на світанку.

не залишився ти лежати в полі...

Як оберіг, дала кохана вишиванку, 

а мати на колінах просить долі.


За Україну, мої молитви в Храмі, 

за день під сонцем. під зірками ніч.

Козацький Край в неволі, з ворогами, 

не гине чорна тьма продовж сторіч.


Хай біль і смерть не віднайдуть дорогу, 

в край барвінковий, де золоті жита...

Де на росі ранковій, босі ноги, 

а літо в вирій з журавлями відліта.


Нехай з землі моєї згине зло.

хай зійде сонце золоте без крові...

Хай розіл"ється Рідним Краєм джерело

в серця людей. зернинами любові.


Автор Лариса Мандзюк, м. Львів.



м. Львів., 20. 11. 2017.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.11.2017 01:35  Серго Сокольник => © 

Дай Боже...

 23.11.2017 20:38  Тетяна Чорновіл => © 

Вчасні і потрібні Молитви в чудовому вірші. Нехай збудуться.

 21.11.2017 09:34  Тетяна Белімова => © 

Пані Ларисо, без слів... Кажуть, нема сильнішої за материнську молитву... Так хочеться, щоб усі сини повернулися живими...