18.11.2017 05:45
для всіх
80
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Космополіти

Деякі птиці літають у вирій,  

Але завжди прилітають назад,  

Бо народились в місцині красивій,  

Тут батьківщина, тут райський їх сад. 


Тут і з’явилися в них пташенята,  

Тут їх навчають як треба літать,  

Як розправляти маленькі крилята 

І як дорослими згодом їм стать. 


Люди не птиці, літати не можуть,  

Тож і сідають на борт літака,  

Та повертатись додому не хочуть,  

Мабуть то доленька їхня така. 


Там де заможно живеться народу,  

Там і лишається люд цей пожить,  

Маючи вибір цей за нагороду 

За всі страждання, змінить це кортить.. 


Так і з’являються космополіти,  

Їх батьківщина планета уся,  

Будуть такими же їхнії діти,  

Хоч і вкраїнці вони із лиця. 



м. Київ, 18.11.17.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.11.2017 09:53  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш актуальний як ніколи. Багато людей зараз опинилось на чужині. Але й далеко від Батьківщини багато з них не байдужі до її долі.
А ще є такі, які нікуди не виїждждали і не збираються, а космополіти вже від народження. Місцеві космополіти страшніші.