27.11.2017 21:41
for all
159 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лариса Мандзюк

Обійми мене доле...

Обійми мене доле...

Обійми мене доле, своїм лебединним крилом, 

подаруй почуття найтепліше, що зветься любов"ю.

Хай злітає душа до небес, за вечірнім вікном, 

коли я "Отче Наш." на колінах за тебе промовлю.


Прошепочу слова. коли ти в найдорощих думках, 

коли зранене серце не знайде дороги додому.

Ти впізнаєш цю душу. розп"яту на зимних вітрах, 

поклади у долоні і ніде не показуй нікому...


Ти поплач зі жалю і на серці розвіється туга.

від очей, що чаклують. порятунку у долі проси.

Може зникне на завжди, та біль і та чорная смуга, 

щоб пізнати життя, щоб напитися тої краси...


Ясні очі ховаєш, мою душу несеш у долонях, 

зігріваєш її, щоби знов не дісталась вітрам.

Як же швидко зима, припорошила літо на скронях...

Я для тебе усе. що в житті наймиліше віддам.


Коли я "Отче Наш, " на колінах за тебе промовлю, 

як злітає душа до небес за вечірнім вікном...

Подаруй почуття найтепліше, що зветься любовю, 

обійми мене доле, своїм лебединним крилом... 


Автор Лариса Мандзюк м. Львів



м. Львів., 27. 11. 2017.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.12.2017 00:36  Серго Сокольник => © 

Жіночно. От просто цьом Вас) 

 28.11.2017 12:00  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую ! 

 28.11.2017 09:18  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Піднесено і водночас так по-земному...