Ірин Ка Пахне хлібом
Так пахне хлібом, пахне хлібом, мамо!
У хаті, де давно холодна та порожня піч.
І вчора пахло ним, точнісінько, так само!
Хтось йшов з косою, насувалась ніч.
Ходімо, мамо, в поле із женцями.
Нажнемо жита зв`яжем у снопи,
Намелем борошна та будем з буханцями!
Сніги лягли на поле, доню, потерпи.
А хто ж тоді з косою біля хати,
Коли така негода й вітер завива?
Мовчить... пішла у вічність мати.
Голодомор - страшні його жнива.
Київ, 23.11.2016
24.08.2024 16:12 Виталий => © |
Спасибо за стихотворение. |
27.11.2017 14:06 Галина Нечесна => © |
 Ми маємо про пам`ятати про безневинно замордованих... Вічна їм пам`ять. Цей біль пройшов через Ваше серце і це відчувається. |
25.11.2017 21:07 Серго Сокольник => © |
 Царство небесне мученикам |
23.11.2017 20:21 Тетяна Чорновіл => © |
 Хороший потрібний вірш. Світла пам"ять невинним жертвам. |
23.11.2017 14:13 Ольга Моцебекер => © |
 Мовчання, пам`ять, тиша, відчуття - то все після прочитання. Сильний вірш та болюче-тяжка тема. Піднімає пласти родинної пам`яті. |
23.11.2017 09:26 Тетяна Белімова => © |
23.11.2017 00:07 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Тяжко, але треба пам`ятати. |