Летиш? Лети...
з рубрики / циклу «Ліричні настрої»
Перехопило подих, лопнула струна
Ледь чутний шурхіт крил лунає наче вирок.
А як же я тепер у цьому мороці одна?
Серед затертих буднів, без яскравих бирок.
Летиш? Лети... Візьми з собою сміх,
Ще теплий погляд у кишеню - то на згадку.
Мені ж лишається одна з останніх втіх:
Недоброзичливцям на лихо бути у порядку.
Печаль загорнута у риму - справжній кат,
Що в жертви обирає надто гордих.
Скажи, чи лиш мого відтяли світу шмат,
Чи лиш мені одній перехопило подих?
Київ, 23.11.2017
