28.11.2017 08:36

для всіх

381

5 | 5

 © Олена Коленченко

Я йду назустріч сонцю і рокам

Я йду назустріч сонцю і рокам.

У світло дня вкорінююсь думками.

В них все буденне спалюю, як спам, 

А мудре прикрашаю пелюстками.

У римах я цитую скерцо-ритм, 

Фарбую ноти в різнокольорове.

Життя - це нескінченний лабіринт, 

Де поміж всіх важливі тільки двоє.

Лише для двох єднаються серця, 

У дітях віддзеркалюються душі, 

Зорить відгомін світла в промінцях -

До цього світла люди не байдужі!

Я не боюсь стрічати мудрість там, 

Де сивина запрошує на каву.

Завжди радіти звикла я гостям:

Зустріну Осінь - сиву й золотаву.

Не зупинюсь, не схиблю! Хай там що!

Не помилюся я на роздоріжжі..

Своєї мрії теж не відпущу, 

Лишу її в моїм життєвім збіжжі...