Комарова Ольга Я тобі придумала повію...
Щоби твоя мама не кричала,
Щоб гадала - вбиті мої мрії,
Що кохання жити перестало.
Я тобі придумала повію:
Що ти з нею був, а не зі мною.
Твоя мама тішиться, радіє,
Бо ж я "переможена" сьогодні.
Я тобі придумала повію,
Щоби твоя мама дала спокій.
Але вона з часом зрозуміє...
Все не так... Та це вже буде потім.
Кам`янець-Подільський, 24.01.2011
12.12.2012 19:48 |
прікольний вірш повія |
28.04.2011 14:39 Антоніна Чернишенко => © |
 Я за вас дуже рада.Тож удачі вам.А малеча вже підросла? |
28.04.2011 14:31 © ... |
Це старий вірш, написаний ще взимку... То все давно пережите і забуте |
28.04.2011 13:36 Антоніна Чернишенко => © |
ДУЖЕ ГАРНИЙ ВІРШ.Але сумний, якщо він такий....., то чому ви переймаєтесь, вичеркніть його, і живіть для дитини.Доречі фільм і справді класний.Дивилась двічі.Має щасливий кінець. |
28.04.2011 12:09 Наталка Янушевич => © |
 Фільм " Шлях до себе". Там теж його мама є. |
28.04.2011 11:46 Лані => © |
 Ви ж і про чисте, світле теж думаєте, правда? Бо малечі це потрібно. |