Серго Сокольник Як без мене тобі?
Як без мене тобі, скажи?..
...уві сні упізнала раптом
Серця спомину вітражі
І відчула холодні краплі
На щоці і долоні... Ні...
То сльоза, назву Пам"ять має,
Розтривожено уві сні
У минуле твоє стікає
Снігом, танучи від тепла
Дивоспогадів... Поміж нами
Ніч розлукою пролягла
Полем, встеленим бур"янами
Із ярами, що, мов ласо,
Стисли груди землі сумної...
...і відлунням тривожний сон.
Мов прощання тоді зі мною...
26.01.2019 22:39 Душа => © |
 Гарне кохання...)) |
05.01.2019 20:39 Надія Крайнюк => © |
 Сумно, але гарно. |
27.12.2018 08:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Красива, хоч і безмежно сумна лірика! Нехай прощання обернеться новими зустрічами і сподіваннями! Чудових новорічних і різдвяних свят Вам! |
25.12.2018 07:34 Борис Костинський => © |
 Чарівна лірика! |
24.12.2018 20:00 Лора Вчерашнюк => © |
 Ой сумно-сумно як згадаю, що було щастя в дивограї... І це минає. і це.... Дякую, за чудовий ліричний твір)) |
23.12.2018 22:03 Каранда Галина => © |
 Сподобався вірш. |