Були часи…
з рубрики / циклу «Віршовані думки...»
Колись були часи для лицарського здвигу,
У битву гідно йшли за честь і за любов свою.
Й героїку встигали занести в відкриту книгу,
Фіксуючи до хроніки щораз главу нову…
Достойні чину лицарського вірністю служили
Своїм родинним, бойовим й амурним всім богам.
Закони честі, благородства й добра тоді судили,
По правді споглядаючи фінали мелодрам…
Було в той час і зрадництво, чимало зла вплелося
У час далекий той та поміж радості в житті
Відчути гіркоту значних поразок довелося,
Від ран на тілі для одних, до слова на хресті…
...
Були часи… Їх не вернути.
Історії ж шану віддать
Нам слід, щоб час той не забути
І лицарський дух перейнять…
Ужгород, Вересень 2017 р.