Я зачекався дива
Зірваним листям кружлятимуть тихо небом.
Краплі туману з прозорого даху витру,
Я зачекався дива, та вже не треба.
Осінь тамує свій ніжно-зимовий подих,
А у воді вже танцюють незграбно хмари.
Тихим відлунням горами крокує подив,
Срібним дощем над землею проллються чари.
Місяць зійде і засліпить планету чорним,
Бризками мрій розіллється фантомне море.
Вмить зацвіте, що до цього було потворним,
Тільки лише доки в небі кружляють зорі.