Вам тісно в моєму просторі?
з рубрики / циклу «Все і всі»
Вірші мої Вам як протяги?
Слова мої ніби постріли?
Думки наче б то ланцюги?
Не згодні зі мною подумки?
І кроки Вам мої не з руки?
Мої Вам не в гору сходинки?
І не до душі всі думки?
То я Вас прошу замисліться
Вам треба така тенденція?
А раптом у Вас закислиться
Прозорості консистенція?!
Затягнуться пароксизмами
На шиях душ теплокровністю.
І сприймуться евфемізмами
Кохання мого безсоромності.
А раптом когось полюбите
Позбудетеся буденності.
А раптом себе погубите
У щирості, навіть чемності?!
То може Вам час не гаяти,
Втекти подалі світ за очі
Щоб серце собі не краяти
Без сну десь там серед ночі?!
І вже коли врешті йтимете
В дверях не розбийте скла!
Пробаченням не зупините
Зникання мого тепла.