10.12.2017 22:55
for all
29 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Олександра

Кисне сонце у скронях

Стало дивно писати. Люди усі каламбурні,  

На розраду лишився хіба що задиханий грудень. 

Кисне сонце у скронях. Кажуть, магнітні бурі. 

Світ стікає по стінах - більше його не буде. 


Як зима повернулась і вперше розправила крила,  

Вже ніхто не хотів підриватись на власних гранатах. 

І торкнутися мрії сотням було несила,  

І ще тисячам знову легше було програти.  


Я втекла до безодні і дно роздивилась одразу,  

Світ стіною кришився, і крах відчував лише грудень.  

І єдине, чому дивувався цей місяць щоразу -  

Світ по стінах стікав, наче завтра його вже не буде. 

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.12.2017 23:51  Артюх Леся Вікторівна => © 

В січні будуть нові початки!
Люблю Ваші вірші))