11.12.2017 18:34
для всіх
86
    
  2 | 2  
 © Олександра

Грудневий вечір

Я так втомилась... Рік мені на плечі

Скидає скелю непочутих слів.

Сьогодні знову цей грудневий вечір

Мені на серці тихо заболів.


Я все втрачаю... Знову, знову, знову...

Я не збагну ні людства, ні себе.

І дні тікають, ніби з вітром в змові.

Холоне серце, тепле дотепер.


Мені достатньо подиху крізь маску

І я розіб`ю золотий Грааль, 

Але чи біль розкаже мені казку, 

Коли душа розплавить власну сталь?


Холодний грудень, досить, досить, досить, 

Я так втомилась від забутих днів, 

Коли у серці, що ятрила осінь, 

Зимовий вечір тихо заболів.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!