Довжина
з рубрики / циклу «Все і всі»
Де це було, я незнаю,
Та історія така є!
Жив козак собі Петро
Його знало все село,
Те село собі жило
А Петру не повезло!
Якось так природа-мати
Полюбля пожартувати!
В когось "міні", в когось "ретро"
А Петру діставсь з пів-метра!
Наче й радість, Боже правий,
І Петро козак цікавий,
Але як казав святоша:
"Що занадто, то не гоже"!
Довго мучався козак,
Цю здолать проблему як?!
Перепив відро пигулок,
По відьмах ходив придурок!
Та поради всі дарма, -
Не спадає довжина!
Майже втративши надію
Повертавсь Петро в неділю
З чергового лікування
З чергового катування!
Сів на лаву, ковть пілюльку,
Сумно глянув на бабульку,
А вона стара потвора
Наче знала його горе:
Чом козаче шмарклі звісив?
Чом ти ......голову повісив?
Наш Петро почервонів,
Все бабусі розповів.
Бабця кхикнула, всміхнулась,
До Петра тоді звернулась.
Я тобі допоможу,
Шлях потрібний покажу.
Йди за місто, на болото
Там знайдеш без ехолота
Жабу розміром з гармату,
І зачни в неї питати:
До вподоби їй чи ні?
Тільки мовить жаба "ні"
Стане легше "довжині"!
Підхвативсь Петро на ноги
І скоріш помчав в дорогу!
До болота присайгачив
Жабу сильну ту побачив.
Не чекаючи нікого
Запитав її, як Бога:
Ну ж бо, розкажи мені,
Любий я тобі, чи ні?!
Жаба рота враз відкрила
Комаря собі зловила,
Очі підвела сумні...
Мляво мовила: та, ні!
Щось та сталося з Петром,
Не второпає чолом!
Полетів Петро додому
Не зважаючи на втому!
Ну а вдома, - Боже милий!
Агрегат же ж став змалілим!
Десь не стало вже півметрів,
Лише сорок сантиметрів!
Ще подавсь Петро до жаби
Довжину щоб зменшить радо.
Любиш ти мене чи ні?
Жаба знову каже - ні!
З радості Петро ледь дише,
Вже не сорок, тридцять лише!
Ну й поставить крапку як би
Знов Петро спішить до жаби!
Загляда в очі сумні, -
Чи кохаєш а чи ні?!
Жаба мовить: ти тупий?
А чи може ти глухий?!
Спати не даєш три дні:
Я ж сказала, -НІ! НІ! НІ!
Ця історія друзяки,
Каже що є люди всякі!
І не вдячні, і тупі,
і нахабні, і сумні!
Щоб в житті не сумувати,
Треба міру всьому знати!
