Зціли свій біль
Торкнися скроні пальцями зими,
Зціли свій біль у білій круговерті.
І час в долонях словом зупини...
Скажи крізь твань, і будь словам відвертий.
Із пліч пострушуй клапті сірих днів,
Збери свій дух і в серце вилий світла.
Якщо твій страх просочиться із снів,
Сховай печаль і випусти крізь вікна.
Зима мине. І біль мине також.
І ніч втече, забравши білий трунок.
Але як серце рветься... Не тривож.
Твій біль зі скроні вип`є поцілунок.
