Зоряний Хлопчик
Різдвяне
– Теж здуріла, – кинули у спину,
І пішли вони удвох по бруку
З щастям у життєву хуртовину
СвітЛана "Щастя".
До Дівчинки
Прозорий Хлопчик підійшов,
Крізь нього мерехтіли
Зорі,
Прозоро мовив
Голосом прозорим:
“Я ще не можу
Прийти до тебе,
Мене нараз
Формують в небі зорі.
Тому я транспарентний,
Тому прозорий.”
Легенько доторкнувсь
Щасливої Крижинки,
І посміхнувся він привітно,
Крижинка спалахнула
Теплом і Світлом.
“Хай Вогник цей
Вас із Бабусею зігріє.
Нехай про Щастя
Здійснюються мрії.
Більш сумувати вам
Не треба:
Невдовзі я зійду
Із Неба...
Обіцяю:
Тебе я і Бабусю
Відшукаю.
Різдво зплітає шлейф
З гарячих Нитей
І радісно ми будем
Разом жити!”