Вірую в чудо
Я тебе обіймаю, та Ти не моя -
Вкрав я частку чужої любові…
Ти сьогодні зі мною, та пристрасть твоя
Не осяяла очі чудові!
Зараз Ти обіймаєш – вважаєш мене́
Самим добрим і мудрим у світі.
Та цієї омани, що скоро мине́,
Недостатньо щоб щиро любити.
Я не знаю чому, і не знаю коли,
Та й чи станеться чудо з Тобою -
Хай ми друзями за́вжди з Тобою були,
Дружба може й не стати Любов’ю.
Не втекти нам від правди ніку́ди,
І любов не завжди́ справедлива,
Та я все ж таки вірую в чудо,
Бо любов – найсправжнісіньке диво!
