Світла краплини

з рубрики / циклу «ПОЕТИКА РОМАНА ВЕЛИЧКА»

Дякуючи за натхнення
картині Романа Величка «Капли света»

Розітнувши пітьми засторогу,

З вій зі снами розсію тривогу,

Запалю сподівання свічу,

Дивну мантру чекання ясного

У нахмарену ніч промовчу.

Хай ліхтариків маревом лине

І осяє, мов диво краплинне,

Подорожньому втому доріг,

В ночі відблиску миті світлини

Чи надії тремкий оберіг.

Гуснуть сутінню сумніви й досі,

Та затьмарити диво не в змозі,

Запроторивши на манівці –

Подорожній уже на порозі

Із краплиною світла в руці.

Візьміть участь в обговоренні

24.01.2018 05:51 Георгій Грищенко => ©

Чудово.

24.01.2018 01:40 Серго Сокольник => ©

У краплині несу я ліхтар
Щоб тобі преподнести у дар...

23.01.2018 23:19 Ем Скитаній => ©

завжди відпочиваю, читаючи Вашу поезію....дякую, Тетяно!

Прекрасна лірика, сповнена світла і краси надії...

Чудово! Так ніжно!

Я просто в захваті від тих, то вміє писати отакі вірші. І хоча у Вас і наповнення твору чудове, але я зараз говорю ще й про форму. Дуже мені подобається така особлива форма - далеко не в кожного так виходить, а тим паче, виходить гарно.

Хороший подорожній, з краплиною світла... Побільше б таких.

Дуже позитивний вірш.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ