27.01.2018 14:55
для всіх
140
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Жовтень

Знаю річку

Невеличку, 

Де на березі

Гуляв нічку 

Місяць вересень


Тут посаду

Віддав брату

Жовтню місяцю

Й сильну владу, 

Хай побіситься.


Як стрічався

Ручкувався, 

З братом жовтнем він

Тут прощався

Під курантів дзвін.


У цю нічку

Невеличку

Вже в десятий раз, 

Бо мав звичку

Помінявся час.


Зеленіло, 

Пожовтіло

Листячко усе

Й полетіло

У сміття за це.


Із народом

Ненароком

Теж трапляється, 

З кожним роком

Все міняється.


Юність мали, 

Старі стали

І хворіємо

Щоби знали, 

Жить не сміємо.



м. Київ, 26.01.18.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.01.2018 18:45  Тетяна Чорновіл => © 

Неймовірно гарний і пісенний вірш. Я спочатку й не додивилась, що в ту красу ще й політика вплетена!