Мелодія плинного сну
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Напливає, так тепло й невпинно,
Мелодійна лунка густина.
Відчуття її з часом повинно
Досягнути звабливого дна
У небесній імлі половій.
Кожну мить виколихують ноти,
Мов хиткий через прірву місток.
Омину всі безсонні марноти
І, здолавши пітьми холодок,
Кану в сон зачарований твій.
В унісон, поміж вибухів серця
Мріє солодко мить дорога.
Ще якась частка миті – й займеться
Спрагла ніччю світання жага
У тремтливому сполоху вій.
