Як миша, я майну,
Летюча і незряча,
У лісу тиш нічну,
Не зрушивши гілляччя.
Де ролі марна ціль
Таку ятрить напругу,
Що розпинає біль
Від будь-якого руху.
І мрій сліпих путі
Без захисту й оплоту
Лиш чую в гостроті,
В тривожності польоту.
І що переживу,
І в чому вмить розкаюсь,
На теплу ще траву,
Зморившись, опускаюсь.
_
Я двигаюсь, как мышь
Летучая, слепая,
Сквозь лес в ночную тишь,
Стволов не задевая.
Взята напрасно роль
Такого напряженья,
Где ощущаешь боль
От каждого движенья.
Моей слепой мечте
Защиты и оплоты
Лишь в чувства остроте,
В тревожности полета.
И что переживу,
И в чем еще раскаюсь,
На теплую траву
Устало опускаюсь...
