Я ніхто - себе не відчуваю, 

Вже й питань давно не задаю: 

Нащо взявся тут, чого витаю, 

Людям що навколишнім даю? 

Сивим став, а мудрості бракує, 

Все що зрозумів - нема пуття, 

Я голосю, та ніхто не чує, 

Кажуть, просто вибився з життя. 

Довше я живу і менше знаю, 

В молодості думав - вундеркінд. 

Хмуро збоку правду споглядаю, 

Знав би як - від себе точно б втік. 

Де знайти психолога, чи друга? 

Де для себе взяти мудреця? 

Щоб мене відкрив й пропала туга, 

Правильно дійти щоб до кінця…