02.05.2011 16:26
-
494
    
  9 | 12  
 © Антоніна Чернишенко

Мені сьогодні наснилося кохання

Мені сьогодні наснилося кохання

Мені сьогодні наснилося кохання

У різній подобі, приходило в сні. 

І цілую ніч, аж до самого рання, 

Я заздрила тим, що наснилось мені. 


Побачила сонце, і землі, і води, 

Кохання планети, до нас, до людей. 

Побачила світло у шармі негоди, 

Що так зачекалось хороших вістей. 


Кохання пташок, до рідного краю, 

Що так зачекались приходу весни. 

Вони ж бо з весною вернулись додому, 

Щоб вам і мені це кохання нести. 


А там, десь, на луках, з собой наодинці, 

Побачила вітер, що бурно гуляв. 

І так задивилась, застила в хвилинці, 

Як палко і ніжно траву цілував. 


А ще я побачила квіти чудові, 

Як сонце проміння простягає до них, 

Як квітки голівки до нього здіймають, 

Воно ж бо цілує й пробуджує з снів. 


А там на пеньочку, де падає промінь, 

Там кицька вмиває своє кошеня. 

І тішить, і ніжить, цілує коточка, 

Малеча кохано говорить їй «мяу». 


Одне лиш кохання, кругом, лиш кохання. 

Вдивлялась у все, що наснилось мені. 

І цілую ніч, аж до самого рання, 

Я тішилась, бо це все – на землі. 



Оржиця, 2.05.2011р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!