Мені сьогодні наснилося кохання
Мені сьогодні наснилося кохання,
У різній подобі, приходило в сні.
І цілую ніч, аж до самого рання,
Я заздрила тим, що наснилось мені.
Побачила сонце, і землі, і води,
Кохання планети, до нас, до людей.
Побачила світло у шармі негоди,
Що так зачекалось хороших вістей.
Кохання пташок, до рідного краю,
Що так зачекались приходу весни.
Вони ж бо з весною вернулись додому,
Щоб вам і мені це кохання нести.
А там, десь, на луках, з собой наодинці,
Побачила вітер, що бурно гуляв.
І так задивилась, застила в хвилинці,
Як палко і ніжно траву цілував.
А ще я побачила квіти чудові,
Як сонце проміння простягає до них,
Як квітки голівки до нього здіймають,
Воно ж бо цілує й пробуджує з снів.
А там на пеньочку, де падає промінь,
Там кицька вмиває своє кошеня.
І тішить, і ніжить, цілує коточка,
Малеча кохано говорить їй «мяу».
Одне лиш кохання, кругом, лиш кохання.
Вдивлялась у все, що наснилось мені.
І цілую ніч, аж до самого рання,
Я тішилась, бо це все – на землі.
Оржиця, 2.05.2011р.