Відчайдушна
Шовкова сукня і лілеї білі...
Зима... Всюди холодні заметілі...
Вона іде із квітами в руках;
Із неба сніг і сльози на очах...
Він не прийшов, але вона не ждала..
Він обманув, але цього вона чекала...
Він вже забув як палко полюбив,
Як серце в ній і душу загубив...
А завірюха стогне й сніг здіймає...
Вона ж і досі ще його кохає...
Вона ще й досі вірить в ту любов,
І думає, що він вернеться знов...
Лілеї білі падають додолу...
Кружляють із сніжинками по колу...
У серці крик, душа шалено грає...
Вона мовчить... Вона його кохає...
