25.02.2018 11:06
for all
60 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Анатолій Костенюк

Вечорами

Вечорами

Вечорами, коли

оглядаємо мовчки

як зіркова фата опадає над нами, 

голос пісні забутої вії намочить

... вечорами.


Вечорами, коли

старість вже на порозі

і дитинство приходить у сни голосами, 

наша юність до нас повертається досі

... вечорами.


Вечорами, коли

вимикаємо світло, 

погасивши набридлі новини й реклами, 

ми щасливі, бо наше кохання не зникло

... вечорами.

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.02.2018 07:48  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Дуже трепетно і ніжно відчувається ця Ваша поезія. Я часто дивуюсь здатності простих, здавалося б, слів так точно передати душевні почуття. 

 26.02.2018 09:46  Тетяна Ільніцька => Костенюк 

Надзвичайний вірш! Зворушливий і дуже теплий) 

 26.02.2018 03:14  Серго Сокольник => Костенюк 

Респект. І витончено, і ностальгійно