03.03.2018 16:04
18+
232
    
  5 | 5  
 © Світлана Рачинська

Допиши це L...

Десь у березні сніжнім, чи на березі квітня,  

Його губи торкають ранкові ланіти,  

І впритул до карих сині магніти - 

Наче хвилі до скель... 

Почуття сильніші законів природи - 

Кольорів, формул щастя, умов погоди,  

Він по ній, чи за нею /здавалось/ сходив 

І виводив Ель... 

Вона спала крилом на плечі його ранку 

Поки час будував їм засніжені замки,  

І картини життя полишали рамки,  

В мрій немає стель... 

В мрій немає стін, в мрій немає даху,  

Це як квітка з-під снігу росте без страху,  

Вона любить, решту читай в очах і... 

Допиши це L... 

 

 

 

 

 

 

 

 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2018 11:03  Тетяна Белімова => © 

Ніжний, закоханий, і від цього піднесений над буденністю твір)))) Чудовісімо!

 04.03.2018 13:40  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! Про відсутність стель у мрій - особливо відчулось!

 04.03.2018 09:38  © ... => Славомир 

Дякую Вам, Славомире, дійсно, текст незамислувато-грайливий вийшов.)

 04.03.2018 05:53  Славомир => © 

З вечора - ланіти...
Зранку - ланіти.
Можна здуріти! ( Жарт)
Цнотлива еротичність, цікава форма і інтрига в кінці. Дуже гарно!

 03.03.2018 22:04  Панін Олександр Мико... => © 

Мрії
На "плечах ранку",
сплять і мріють,
не мають нічого -лише
Мрії...
розкіш.

 03.03.2018 20:48  Каранда Галина => © 

Дуже сподобався перший рядок. Ну прямо дуже-дуже)