Коли зустрінеш не впізнаєш
Я так змінився за роки
Кохання, мила, ти вже не шукаєш
Хоч клялася ти навіки -
Що будеш жити,
Жити ним
Що в серці збережеш бажання
Та все ж поринула у сни
У сни жахіть і сновигання
Іду по вулиці, а погляд
Когось шукає, може ти
А може я горю чеканням
Ще раз побачить і піти
Побачити тебе кохана
Втекти від болю, від жахіть
Ще раз! Прошу! Облиш цю рану
Полинь зі мною в далечінь
У далечінь, де зупинився час
У далечінь, де сліз немає
Як ніби він лише для нас
Як ніби нас лише чекає
Щоб...
Щоб повернутись в ті літа
Теплом, що ніжно зігрівають
Та ні лиш сум і темнота!
Душі дві міцно обвивають.