Україно - мати моя, ти стоїш на колінах
Круки злетілись поклювати здобич
Скажіть мені у чому, у чому вона вина
Що замість діток ворогів родила
Скажіть у чому!?
Не чути, ні! Лиш тихий стогін
Старий Дніпро це стогне тихо
Щоб не почули. Буде лихо
Говорити вголос заборона
Так і живем, бо жити треба
Старий і молодий це знає
Що між вовками вівці умирають
Що крок убік і вірна смерть
Ти вільний наче і невільний
Усюди лис, усюди враг
Чатує. Не спить. Шукає.
Моргнуть не встигнеш – ти в концтаборах
А кажуть ми перемогли, що в нас свобода
Ми вільні лиш за одягом, в душі у нас ще роба
А на обличчі шрами батогів
Від ворогів
Яких братами називаєм
